- намулювати
- -лює, Пр.1. Наносити що-небудь течією води, хвилями.2. Натирати чим-небудь до болю, до пошкодження якусь частину тіла (перев. ноги).
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
намулювати — I ює, недок., наму/лити, лить, док. Наносити що небудь течією води, хвилями і т. ін. II юю, юєш, недок., наму/ляти, яю, яєш і наму/лити, лю, лиш, док., перех. Тертям об що небудь пошкоджувати тіло (перев. ноги). || Натирати чим небудь до болю, до … Український тлумачний словник
намулювати — 1 дієслово недоконаного виду наносити течією намулювати 2 дієслово недоконаного виду пошкоджувати тертям … Орфографічний словник української мови
намулити — I див. намулювати I. II див. намулювати II … Український тлумачний словник
намулювання — I я, с. Дія за знач. намулювати I. II я, с. Дія за знач. намулювати II … Український тлумачний словник
надавлювати — юю, юєш, недок., надави/ти, давлю/, да/виш; мн. нада/влять; док. 1) перех. і неперех.Натискувати на що небудь. || Стискаючи руками або налягаючи тілом, заподіювати фізичну незручність, біль. || перех. Торкаючись чого небудь, заподіювати біль;… … Український тлумачний словник
намулюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до намулювати … Український тлумачний словник
намуляти — див. намулювати II … Український тлумачний словник
натерти — I = натирати (про взуття, одяг тощо тертям завдати болю, ушкодити шкіру), намуля[и]ти, намулювати, стерти, стирати, нам яти, наминати, пошмугляти; намозолити, намозолювати (з утворенням мозолів) Пор. тиснути I, 1) II ▶ див. мазати I, начистити … Словник синонімів української мови
намулити — мулит, Пр. Див. намулювати … Словник лемківскої говірки